Досліджуємо правові потреби громади. Посібник
Для багатьох людей поняття доступу до правосуддя є чимось абстрактними та незрозумілим. Водночас це поняття справляє значний вплив на майже всі сфери життя людини. Освіта, охорона здоров’я, працевлаштування, набуття та розпорядження майном — усі ці сфери так чи інакше пов’язані з необхідністю вирішення питань правового характеру. Якщо людина не може знайти рішення правової проблеми самотужки, виникає правова потреба. Незадоволені правові потреби сигналізують про обмежений або ж відсутній доступ до правосуддя і можуть мати серйозні наслідки як для самої людини, так і суспільства загалом. Невирішені правові проблеми — це стрес, погіршення здоров’я, сімейні негаразди, втрата роботи і доходів, виселення, постійні конфлікти та економічний занепад громад внаслідок втрати людського капіталу.
Важливо також враховувати, що часто правові потреби нерозривно пов’язані з іншими життєво важливими потребами людей, зокрема потребами в соціальній допомозі, психологічній підтримці, медичній допомозі чи безпеці. І процес задоволення правових потреб має враховувати наявність цих потреб, сприяти їх задоволенню, оскільки це єдиний шлях до забезпечення реальної справедливості для всіх через доступ до правосуддя.
Доступ до правосуддя є, по суті, імунною системою суспільства, яка має допомагати у вирішенні проблем до їх ускладнення та запобігати появі нових, здатних завдати шкоди як окремій людині, так і певній спільноті, громаді чи всьому суспільству. Детальне розуміння реальної ситуації із доступом до правосуддя має вирішальне значення для вирішення правових проблем та задоволення правових потреб людей через розроблення ефективних національних і місцевих стратегій та політик, дієвих програм втручання та розумних моделей фінансування системи правосуддя.
При цьому слід враховувати, що значна частина людей за різних причин не намагається вирішувати свої правові проблеми і не звертається за допомогою. Відповідно, правові потреби і проблеми цих людей є «невидимою частиною айсберга» для офіційних інституцій системи правосуддя. Дослідження правових потреб дає емпіричну (підтверджену даними чи експериментами) основу для розуміння того, як виникають, проживаються правові проблеми, як вони впливають як на окрему людину, так і на суспільство в цілому.
Зміст посібника “Досліджуємо правові потреби громади” спирається на понад трирічний практичний досвід реалізації програми «Правоспроможна громада» Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя. Ця програма створює унікальну можливість для українських громад спланувати, підготувати та провести дослідження правових потреб своїх мешканців. Отримані учасниками програми знання та результати дозволяють розробити місцеві стратегічні документи для вдосконалення доступу до правосуддя, а відтак — почати вирішувати правові проблеми громад; залучити місцеві та зовнішні ресурси для реалізації цих ініціатив; оцінити ефективність впровадження заходів, спрямованих на посилення правової спроможності мешканців громади.
Підхід програми зосереджується на досягненні трьох пріоритетів у роботі з даними, що сприяють удосконаленню доступу до правосуддя як на рівні територіальних громад, так і на рівні держави:
- Розуміння масштабу, природи та впливу правових проблем.
- Розроблення та впровадження стратегій людиноцентричного правосуддя.
- Оцінка ефективності та винесення належних уроків за результатами практичного втілення цих стратегій у життя.
За останні роки підхід до стратегій досліджень у громаді зазнав значних змін у контексті розуміння поняття «експертизи», хто має бути експертом, які цінності лежать в основі дослідницької діяльності. Якщо раніше процес дослідження передбачав наявність зовнішнього експерта або експертки — дослідників, які конструювали знання на основі даних, отриманих від досліджуваних, то зараз парадигма змінюється. Представники заінтересованих сторін (стейкголдери) стають співдослідниками і беруть участь у процесі прийняття рішень під час дослідження — від формування дослідницького питання до інтерпретації результатів та їх публікації. Програма «Правоспроможна громада» заснована на такому учасницькому підході. Вона створює простір для спільного процесу дослідження, де дослідниками є ініціативні групи у громаді, які стають агентами обґрунтованих змін, а не намагаються підлаштувати потреби громади під наявні послуги.
Посібник “Досліджуємо правові потреби громади” буде особливо корисним всім тим, хто потребує достовірних даних про потреби та проблеми людей у сфері доступу до правосуддя та зацікавлений у їх дослідженні в найбільш заощадливий спосіб:
- лідерам громад — для ухвалення ефективних рішень в інтересах громади;
- представникам громадянського суспільства — для проведення дієвих адвокаційних кампаній або для залучення ресурсів на вирішення таких проблем;
- представникам системи безоплатної правової допомоги та правозахисникам — для посилення своєї спроможності виявляти правові потреби та проблеми у громаді;
- керівникам системи правосуддя — для формування та впровадження політики, пріоритетом якої є забезпечення людиноцентричного правосуддя.
Авторський колектив посібника також заохочує вас долучитися до вдосконалення цього посібника у його наступних виданнях. Просимо надсилати ваші відгуки, коментарі та пропозиції на електронну адресу office@ldn.org.ua
Авторський колектив:
Катерина Єрошенко, координаторка програм та проєктів Української фундації правової допомоги, відповідальна секретарка Української школи практичних знань у сфері доступу до правосуддя
Віталій Охріменко, програмний менеджер Мережі правового розвитку
Євген Полтенко, виконавчий директор Мережі правового розвитку
Марина Шпікер, аспірантка кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського»
Досліджуємо правові потреби громади / К. Єрошенко, В. Охріменко, Є. Полтенко, М. Шпікер — Київ, 2021 р. — 200 с.
Видання підготовлено в межах Навчально-практичної програми «Правоспроможна громада», яку впроваджує Українська школа практичних знань з питань доступу до правосуддя на базі мережі правових клубів #PRAVOKATOR за підтримки Координаційного центру з надання правової допомоги, Міжнародного фонду «Відродження», Української фундації правової допомоги та безпосередньо адмініструє Мережа правового розвитку.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».